«BGPC'PROD-ECO» ltd. Production company lumber, biofuels, firewood.

Лісова галузь Закарпаття не вилазить із проблем




Галузь, яка годує Закарпаття, переживає скрутні часи. Держлісгоспи працюють неефективно, переробники стикаються з нестачею сировини і мусять завозити її з інших областей, бюджет і Пенсійний фонд недоотримують грошей, а зарплата закарпатських лісівників на 12 % нижча, ніж загалом по Держкомлісгоспу.

Обласна влада раз у півроку демонстративно махає пальчиком на керівництво управління лісового господарства, а далі знову пускає все на самоплив. І при всьому цьому начальник обласного лісового управління Ігор Фізик далі вперто гне свою лінію.

Дійшло до того, що головний лісівник краю не прийшов на останню сесію обласної ради, де мав звітувати перед депутатами за пророблену торік роботу. Сам же документ обранцям передали. Відсутність начальника на сесії депутати сприйняли як неповагу до обласної ради, і зрештою роботу Фізика визнали незадовільною. Голові Державного лісового агентства запропонували зробити відповідні кадрові висновки.   Присутній на сесії голова ОДА Олександр Ледида намагався "розрулити" ситуацію: пояснював, що пан Фізик у відрядженні в Києві і тому, мовляв, не міг прийти. Проте це не допомогло. І хоча депутати-регіонали не голосували за відхилення звіту (і це стало своєрідним доказом того, що керівника обласної організації провладної партії і за сумісництвом губернатора області ситуація в лісовій галузі влаштовує) голосів вистачило.

Згодом, коментуючи таку позицію депутатів, на той час виконувач обов'язків голови бюджетної комісії Володимир Чубірко, який є представником Єдиного Центру, зауважив, що коли голосувати "за" такі звіти, тоді для чого взагалі потрібна обласна рада?

"З того звіту не видно роботи управління, – каже Володимир Чубірко. – Що ми бачимо: майже чотири мільйони гривень недоїмки до зведеного бюджету, 700 тисяч боргу перед Пенсійним фондом, середня зарплата по управлінню на рівні 1759 гривень, що на 12,2 % нижче за середню по підприємствах Держкомлісгоспу. А ще – за минулий рік держлісгоспи допустили збитків на 3 мільйони, при цьому навіть за виконану роботу управлінню боргують сімнадцять мільйонів гривень (у тому числі частину лісу продали на експорт, а валютна виручка не надійшла. – Авт). Як можна затверджувати такий звіт?"

Виникає логічне питання: хто довів до того, що ситуація в одній із найважливіших для Закарпаття галузей, де працюють десятки тисяч людей, настільки скрутна? І чому керівник обл¬держадміністрації не реагує на проблему. Тим більше, що губернатор Олександр Ледида добре розуміється в лісовому бізнесі, адже й сам має стосунок принаймні до одного лісопереробного підприємства. Не секрет, що на момент обрання народним депутатом у 2006 році він був головою Спостережної ради акціонерного товариства закритого типу "Міжгірський лісокомбінат". Про це, зокрема, йдеться в його біографії.

Звичайно, загалом виглядає, ніби влада всерйоз переймається проблемами лісової галузі. Скажімо, за останні півроку голова ОДА провів дві наради з цього приводу – усередині жовтня минулого року та буквально тиждень тому. Але що з нарад, якщо позитивних зрушень не спостерігаємо. У жовтні Олександр Ледида зазначив, що галузь перебуває у доволі скрутному становищі, тому і лісопереробники, і держлісгоспи повинні знайти спільну мову для термінового реагування на проблемні питання. Тоді ж керівник краю запропонував із початку нинішнього року запровадити принципово нову систему спів¬праці по лінії лісопереробники-лісгоспи-місцева влада.
Однак у березні 2011-го на черговій нараді звучать ті ж самі слова. Як інформує прес-служба ОДА, керівник краю переконаний, що причина проблем галузі – в неефективній співпраці лісогосподарників, підприємців та місцевої влади. Олександр Олександрович, мовляв, обурений тим фактом, що деревина для закарпатських лісопереробників часто завозиться з-за меж області – Івано-Франківщини та Львівщини, у той час як у держлісгоспах спостерігається недостатній рівень реалізації сировини.

З іншого боку, ще на жовтневій нараді керівники найбільших лісопереробних підприємств краю казали губернатору: якісної сировини не вистачає, а схема закупівлі деревини через аукціони заплутана. Наприклад, генеральний директор "Фішера" Василь Рябич називав катастрофічним для бізнесу той факт, що протягом року лісгоспи кілька разів змінюють ціну на сировину. А генеральний директор ТзОВ "Атлант" Олександр Ляшко чітко пояснив, що заважає працювати. "Наше підприємство може збільшити випуск продукції удвічі, але купити "кругляк" на Закарпатті майже нереально, адже лісгоспи його "пускають" на експорт, – наголошував бізнесмен. – Щодо аукціонів, то на них ми купуємо скоріше "повітря", а не товар. Навіть попередньо оплативши   продукцію, отримуєш її через півроку, а то й через рік". Не дивно, що за таких умов бізнес шукає надійні варіанти постачання сировини, в тому числі й за межами області. А зрештою, що заважало владі за півроку вирішити цю проблему?

Натомість ми бачимо критичні цифри. З 2007-го в галузі спостерігається спад виробництва. Якщо чотири роки тому лісівники краю щорічно заготовляли один мільйон сто тисяч кубомет¬рів деревини, то 2010-го – лише 867,8 тисяч. Разом із тим, собівартість продукції суттєво зросла: за три роки на третину – до 209 гривень за метр кубічний. Варто назвати ще одну цифру: загальний дохід від лісопереробних підприємств становить усього-на-всього один відсоток від бюджету області!
Не все гаразд у лісовій галузі і з дисципліною. Буквально 19 березня ЗМІ повідомили, що працівники Державної служби боротьби з економічною злочинністю викрили лісничого одного з державних підприємств. Він вимагав та отримав 1,6 тис. грн. хабара від місцевого жителя за надання фіктивної товарно-транспортної накладної на 16 м куб. самовільно зрубаної смереки. Подібні новини нерідко з'являються в інформаційному просторі.

До речі, з цього приводу цікавими є дані соціологічного дослідження, яке в 10 селах Тячівського району проводив Центр соціальних та маркетингових досліджень "СОЦІС" у рамках міжнародної програми ENPI-FLEG. Так-от, 75,7 % респондентів вважають, що за останні двадцять років стан лісів погіршився, 65,5 % скаржаться, що в районі вирубується занадто багато лісу, 69 % вважають, що рубки лісу здебільшого ведуть приватні лісозаготівельні фірми. А ще 60 % респондентів переконані, що треба посилити відповідальність за незаконні рубки. Може, владі варто взяти ці дані на замітку?

Та повернемося до бачення проблем галузі губернатором. На останній березневій нараді Олександр Ледида наголошував: "Нема окремо проблем держлісгоспів, підприємств чи районної влади. Є проблеми Закарпаття та його лісового фонду, який має ефективно використовуватись на благо краю. Окремо хочу попередити керівників районів: ви несете спільну відповідальність із начальниками держлісгоспів за ту ситуацію, яка складається на території району".

Сказано гарно, сильно, по-державницькому. Більше того, ми переконані, що губернатор співвідносить усе сказане своїм підлеглим головам районів і з собою, як їх безпосереднім начальником. Тому сподіваємося, що в наступні півроку лісівники і влада все-таки зможуть перейти від слів до конкретної роботи. Аби життєво важлива для регіону галузь нарешті почала нормально працювати.

Василь КЛЯП    
СЗ Паланок, ЗО  

rionews.com.ua



Создан 14 апр 2011



Рейтинг Деревообработка Каталог предприятий