«BGPC'PROD-ECO» ltd. Production company lumber, biofuels, firewood.

Деревообробники про новий Податковий кодекс




 

 

 За останні років п’ять важко згадати якусь законодавчу новацію, яка б викликала в нашій країні настільки сильний резонанс. Жваво обговорюваний в експертному середовищі Податковий кодекс (ПК) був прийнятий парламентом, на тлі масових протестів невдоволених заветований Президентом, із його поправками знову внесений у Верховну Раду, ще раз прийнятий і нарешті таки підписаний главою держави. Тож після всіх перипетій «Податкова Біблія» із 1 січня таки набрала чинності. «Деревообробник» взявся проаналізувати, як усе це позначиться на нашій галузі, не забувши опитати також і безпосередніх учасників цього великомасштабного експерименту.

Серед найсуттєвіших новацій кодексу – поетапне зменшення ставок основних податків. Податку на прибуток, наприклад, від 25% у 2010 до 23% з Нового року, до 21% у 2012 році, до 19% у 2013 році і, відповідно, до 16% у 2014 році. Податок на додану вартість з 2014 року також буде зменшено з нинішніх 20% до 17%. Крім того з кінцевого варіанту кодексу вилучено ті розділи, які призвели б до значного посилення ролі державної податкової адміністрації і надали б їй при роботі із підприємствами ледь не диктаторських повноважень, хоча важко заперечити, що ця роль таки зросла.

Якщо говорити про деревообробку та меблярство загалом, то занепокоєння з приводу можливого результату нововведень висловив у своєму макроекономічному огляді Світовий банк. «Нова схема ПДВ для зернової та деревообробної продукції діє як податок на експорт і може таким чином стримувати зростання у цих секторах», – зазначають в огляді фахівці. Йдеться про скасування відшкодування ПДВ, що експерти здебільшого трактують як своєрідне експортне мито. З боку Світового банку це, слід зазначити, трохи фарисейське трактування, позаяк більшість деревообробників та меблярів з цього приводу дуже задоволені, що зрештою відобразилося й у результатах нашого імпровізованого опитування (див. нижче).

У суспільстві ж найбільший ажіотаж викликали ті положення кодексу, що зачіпали інтереси юридичних осіб, які працюють на спрощеній системі оподаткування. У тому варіанті, що був заветований Президентом, її намагалися суттєво обмежити, експерти навіть говорили про її практичну ліквідацію За отриманими нами з Державної податкової адміністрації України даними, з 10399 юридичних осіб, які займаються «обробленням деревини та виробництвом виробів з деревини, крім меблів» (код за КВЕД 20) на спрощеній системі оподаткування працюють 2050 юридичних осіб, а з 4258 осіб, які займаються «виробництвом меблів» (код за КВЕД 36.1) – 842, тобто в обох випадках майже по 20% підприємств. Становлячи серед українських деревообробників та меблевиків п’яту частину платників податку, «спрощенці» – хай не надто впливова, але таки помітна їх частина.

І певним чином ситуацію для них остаточна редакція Податкового кодексу таки погіршить. Так, підприємствам забороняється відносити на валові витрати закупівлю у «спрощенців» товарів та послуг. Тобто вона фактично обкладатиметься податком на прибуток. Крім того, згідно з пропозицією Президента в остаточний текст кодексу також було внесено норму, яка дозволяє відносити на валові витрати оплату маркетингу, реклами, консалтингу від нерезидентів, якщо вони не перевищують 4% виторгу.
Ми опитали в з приводу нового ПК кількох меблевиків та деревообробників. Гадаємо, що їхня оцінка запроваджених новацій зацікавить і наших читачів.

Євгеній Юрійович Брезе, директор виробничого підприємства «BREZE» (м. Черкаси), підприємство виготовляє обладнання для меблевого виробництва та етикетування, а також промислову мікроелектроніку:
– Передусім зазначу, що для таких невеликих підприємств, як наше, спрощена система оподаткування – це зараз єдина можливість втриматися на ринку. Якби був хоча б якийсь проміжний варіант між спрощеною та загальною системами, то ми, може, і змогли б у такій системі працювати. На загальній системі, яка з’їдає до 50% прибутків підприємства (єдиний соціальний внесок, податок з доходів, ПДВ тощо), – це було б просто неможливо. Тим більше зараз, коли ми ще не подолали наслідків кризи 2008 року. Адже відтоді ми не скоротили жодного працівника, хоча обсяги обороту у нас значно зменшилися. Більше того, ми навіть не зменшували їм зарплатні, що, звичайно, позначається на наших прибутках. Тому ми можемо лише радіти з того, що спрощену систему врешті-решт залишили у новому Податковому кодексі майже без змін. Хоча ми й не впевнені, що це надовго, адже коли пристрасті довкола цього вщухнуть, її ще можуть і скасувати. Наразі ж єдина зміна для нас – це те, що наші покупці не зможуть відносити закуплену в нас продукцію на валові витрати і що вона фактично оподатковуватиметься. А загалом, на мій погляд, якщо робити якісь реформи, то слід було б іти шляхом спрощення та лібералізації. Адже подивіться, яких успіхів у такий спосіб досягли у Грузії: ще донедавна там була жахлива корупція і безлад, а тепер залишили тільки 5 видів податків, створивши таким чином чудову атмосферу для бізнесу!

Микола Миколайович Себелєв, керівник приватного підприємства «Техноімпекс» (м. Чернігів), підприємство переробляє деревину на пиломатеріали, частину виробів експортує:
– Якщо говорити про новий Податковий кодекс загалом, то серед найбільших його позитивів – поступове зменшення ставок податків, передусім ПДВ і податку на прибуток. А щодо побажань, то хотілося б, щоб нарешті чітко врегулювали ситуацію з поверненням ПДВ. Адже для нас, експортерів, це раніше функціонувало як безпроцентний кредит державі, який вона невідомо коли поверне і чи взагалі поверне. Також хотілося б, аби розробники кодексу подбали про те, щоб контролюючі органи менше втручалися у господарську діяльність, адже нині і без того не найкраща ситуація на ринку. Наприклад, оборот нашого підприємства зараз становить 30–50% того, що ми мали до кризи. У зв’язку з цим і перейшов із загальної на спрощену систему оподаткування. До речі, за рекомендацією податкової інспекції… А загалом надію на певний розвиток дає лише 2011 рік, на який таки можна будувати обережні плани. Звісно ж, я підтримую й ідею держави обмежити експорт необробленої деревини. Щоб усе переробляли на місці, а не відправляли до 70% ресурсів, як зараз, за кордон. Гадаю, що експорт круглої сировини взагалі слід було би заборонити. От взяли б ми собі за мету постачати пиломатеріали в такому вигляді, в якому вони потрібні на ринку Європи або хоча б Азії чи Африки (перероблені, висушені, запаковані). Так само і з переробкою відходів, наприклад, виготовлення пелет із тирси, стружки тощо. Подібної продукції зараз потребує Європа. І держава, звісно, могла би процес її виробництва й експорту стимулювати відповідною податковою політикою. Також бажано, щоб більшою була підтримка з боку ТПП, а уряд підтримував вітчизняного виробника пільговими кредитами.

Дмитро Ігорович Поляков, співзасновник ТзОВ «Профліс» (м. Дніпропетровськ), підприємство виробляє дошки для підлоги та терасні дошки:
- Прийнята редакція нового Податкового кодексу мене загалом влаштовує. Я навіть згоден з тим, що слід було підвищити розмір єдиного податку, адже в країні інфляція і постійно зростають ціни. Але те, як це законодавці зробили (як процент з обороту), наскільки мені відомо, вже спричинило закриття багатьох підприємств. Гадаю, що це ні до чого доброго не призведе, адже приватні підприємства позитивно впливають на розвиток української економіки… Передусім, завдяки їм скорочується рівень безробіття. Тож якщо підвищувати податок, то тим, хто справді платоспроможний, при цьому розмежовуючи тих підприємців, які і так ледве зводять кінці з кінцями, і тих, хто використовує спрощену систему просто для прикриття. Інакше і в цьому випадку приватні підприємці вдаватимуться до якихось хитрощів, адже держава сама їх до цього спонукає. Узяти б хоча вимогу звітуватися про свій прибуток заздалегідь, як, наприклад, мені доводилося того року. А звідки я можу знати, який у мене буде прибуток? Про зміни щодо ПДВ при поставках круглої сировини я взагалі довідався лише від вас. Звичайно ж, я це підтримую, гадаю, для переробників вона стане дешевшою та доступнішою. Зміни до податкового законодавства також впливають і на працівників, адже підприємствам доведеться більше витрачати на сплату різних податків та зборів, а підвищити заробітну плату не всі підприємства в змозі, особливо з сезонною роботою. Наприклад, нашій фірмі цієї зими довелося значно урізати заробітну плату порівняно із її розміром у пік сезону. Усі ці явища спричиняють зростання цін на готову продукцію, яка щороку через те стає все менш і менш доступною для споживача.

Павлина Юріївна Лягу, заступник директора малого підприємства «Скіф» (м. Сторожинець, Чернівецька обл.), підприємство виробляє кухонні куточки та стільці тощо, частину виробів експортує:
– По-перше, через дуже великий обсяг інформації важко зараз точно передбачити, який ефект матиме на практиці той чи інший пункт новацій… Щодо спрощеної системи, то гадаю її вже давно треба було суворо розмежувати із загальною (за обсягами, площею торговельних приміщень платників тощо), залишивши на спрощеній лише найдрібніших. За інших обставин ми порівняно із так званими «спрощенцями» опиняємося у нерівних умовах. На мій погляд, однак, немає жодного позитиву в тому, що держава в новому Податковому кодексі обмежує простір для співпраці звичайних підприємств зі «спрощенцями». Адже останні провадять чимало видів діяльності, за які не хочуть братися більші підприємства, що перебувають на загальній системі (перемотування вживаного двигуна, придбання вживаної запчастини тощо). Негативу багато і в іншому – наприклад, достатній перехідний період, щоб дати змогу платникам підготуватися до нововведень, є лише для податку з прибутку. Крім того, значно розширено права контролюючих органів. Мені передусім впав в очі пункт про те, що податкова служба може здійснювати документальну перевірку за будь-якою заявою покупця. За нинішніх умов це може призвести до зловживань, які використовуватимуть у боротьбі з конкурентами або навіть для зведення особистих порахунків. Контролювати це на місцях із центру буде доволі важко. Добре, однак, що держава відтепер, скасувавши ПДВ на поставки круглої деревини по всіх операціях, намагається в такий спосіб обмежити експорт необробленої сировини, адже багатьох наших виробників досі забезпечували деревиною фактично за залишковим принципом. З нашого регіону, наприклад, експортують до 70% круглої деревини. Відтак, ми сподіваємося, що відтепер принаймні з цим ситуація поліпшиться.

Костянтин АНДРОСОВ
Газета Деревообробник

Інформаційний портал деревообробної галузі



Создан 16 мар 2011



Рейтинг Деревообработка Каталог предприятий